Розділ I.3 Військово-історичні, правові та політичні основи захисту Вітчизни.

Розділ I. Військово-історичні, прав ові та політичні основи захисту

Вітчизни.

Тема 1. Нормативно-правова база з військових питань. Історія розвитку українського війська.

Урок № 1.3. Міжнародне військове співробітництво

Навчальні питання:

1. Міжнародне військове співробітництво та участь збройних формувань України в миротворчих місіях ООН.
2. Основи міжнародного гуманітарного права.

Мета уроку: ознайомлення з важливістю участі в миротворчих операціях заради мира.

Питання 1. Міжнародне військове співробітництво та участь збройних формувань України в миротворчих місіях ООН.

Участь України у миротворчих операціях розпочалась із затвердженням Верховною Радою України Постанови від 3 липня 1992 року № 2538-ХII “Про участь батальйонів Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об'єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії”. На даний час понад 20 000 військовослужбовців Збройних Сил України приймали участь в операціях з підтримання миру.

Починаючи з 1992 року більше 24 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України взяли участь у міжнародних миротворчих операціях.

З цього часу 43 військовослужбовців Збройних Сил України загинули та близько 95 отримали поранення.

Українські воїни брали участь у наступних операціях ООН:

Місія ООН у Сьєрра-Леоне, березень 2001р. - березень 2005 р.

Підстави:

Указ Президента України від 08.12.2000 № 1319/2000; Закон України від 14.12.2000 № 2148-14; Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1924/2000.

20 окремий вертолітний загін - 110 осіб

Місце дислокації 20 овз  було -  н.п. Хастінгс.

Основні завдання вертолітного загону було:

• перевезення персоналу Місії та високоповажних осіб;
• перевезення вантажів;
• медичне транспортування;
• евакуація поранених;
• польоти спостереження;
• повітряне супроводження переміщення військ.

4 окремий ремонтно-відновлювальний батальйон - 528 осіб

Місце дислокації 4 орвб  було – район аеропорту Лунгі.

Основні завдання батальйону було:

• обслуговування та ремонт матеріально-технічних ресурсів, наданих Збройними Силами України до складу Місії ООН у Сьєрра-Леоне;
• підготовка екіпажів бронетранспортерів та водіїв вантажних автомобілів;
• супроводження гуманітарних вантажів.

Збройні Сили України брали участь у миротворчих операціях Сил ООН по охороні (СООНО-UNPROFOR) 1992-1995 рр.

Підстави: Постанова ВР України № 2538-ХII від 03.07.92 "Про участь батальйону Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об'єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії" (240 ОС Б), від 19.11.93 № 3226-ХІІ (60 ОСБ) та інші загальною кількістю до 1200 військовослужбовців і складалися:

• чисельність 240 окремого спеціального батальйону - 550 осіб
• чисельність 60 окремого спеціального батальйону - 550 осіб
• чисельність 40 оперативної груп штабних офіцерів - 63 особи
• чисельність підрозділу військової поліції - 20 осіб
• чисельність групи військових спостерігачів (з 01.06.1995) - 10 осіб
• чисельність 15 окремого вертолітного загону - 110 осіб

Основними завданнями 240 та 60 ОСБ було забезпечення проведення конвоїв з вантажем гуманітарної допомоги місцевому населенню, сприяння припиненню бойових дій та нормалізація ситуації, патрулювання в зонах відповідальності.

Особливої уваги заслуговує діяльність особового складу щодо:

• встановлення демілітаризованої зони в р-ні н.п. Жепа;
• евакуації 5 тис. громадян під час наступу сербів;
• відновлення електромереж;
• відновлення трамвайного руху
• забезпечення безпеки роботи аеропорту;

У вересні-грудні 1995 року з колишньої Югославії відбулася репатріація українських миротворчих підрозділів, скорочення посад штабних офіцерів, військових поліцейських, спостерігачів. До України виведено 15 ОВЗ, 60 ОСБ і 40 офіцерів оперативної групи. За час існування Місії близько 6400 військовослужбовців Збройних Сил України прийняли участь у UNPROFOR.

Сили Виконання Угоди IFOR Сили Стабілізації (SFOR у Боснії і Герцеговині)  грудень 1995 р. - грудень 1999 р.

Підстави: Резолюція Ради Безпеки OOН від 15.12.95 № 1031, Дейтонські угоди, Постанова КМ України від 29.12.95 № 1073, Угода між Україною та Францією щодо участі 240 ОСБ у Силах Виконання Угоди (СВУ) ІFOR.

• 240 окремий спеціальний батальйон (механізований) -  400 осіб 

У грудні 1995 року 240 ОСБ передано до СВУ. У березні 1997 року 240 ОСБ передислоковано з м. Сараєво до населеного пункту (н.п.) Врапчичи (поблизу від м. Мостар).

Під час перебування 240 ОСБ у м. Сараєво та Боснії і Герцеговині особовий склад, окрім виконання миротворчих завдань, брав участь у відбудові, реконструкції та відновленні лікарні і школи, ремонті доріг, ліній електромереж, трамвайної колії та трамвайного потягу, роздачі їжі сиротам та малечам, наданні медичної допомоги місцевому населенню тощо. Перший трамвай, який пройшов відновленою колією, був пофарбований у жовто-блакитний колір. Це було зроблено на честь українських миротворців. До речі, ця трамвайна колія найстаріша у Європі.

Згідно з рішенням Міністра оборони України та у зв'язку з реструктуризацією сил СФОР у грудні 1999 року 240 ОСБ виведено зі складу сил СФОР. Близько 2800 військовослужбовців Збройних Сил України прийняли участь у зазначеній Місії.

Місія ООН у Східній Славонії ПАООНСС
(квітень 1996 р. - січень 1998 р.)

Підстави: Постанова ВР України від 2 5.03.96 № 102/96-ВР.

• чисельність 17 окремої вертолітної ескадрильї - 150 осіб
• чисельність 70 окремої танкової роти - 160 осіб
• чисельність 64 окремої спеціальної механізованої роти - 105 осіб
• чисельність 8 окремої вертолітної ескадрильї - 96 осіб

Основними завданнями підрозділів було спостереження за виконанням домовленостей про передачу влади під контроль перехідної адміністрації ООН, патрулювання в зонах відповідальності, перевезення персоналу ООН та супровід гуманітарних вантажів. Більше 1000 військовослужбовців Збройних Сил України взяли участь у Місії ООН у Східній Славонії.

Місія ООН превентивного розгортання в Македонії (МООНПРМ \ UNPREDER) червень 1995 р. - березень 1999 р.

• військові спостерігачі 1 особа

Основними завданнями військових спостерігачів в Македонії було контролювати прикордонні райони країни та інформувати про будь-які події, які можуть підірвати довіру і стабільність у Республіці Македонія і є небезпечними для її території.

Поряд із виконанням своїх основних завдань щодо спостереження за ситуацією вздовж кордонів із Союзною Республікою Югославією і Албанією та надання відповідної інформації військовим компонентам місії, військові спостерігачі співробітничали з цивільними установами, надавали спеціальні послуги на рівні общин.

За час існування Місії 4 офіцери Збройних Сил України були у складі UNPREDER.

Місія ОБСЄ з верифікації у Косово

( грудень 1998 р. - березень 1999 р.)

• чисельність 901 окремої понтонно-мостової роти - 200 осіб
• чисельність штабних офіцерів - 8 осіб
• чисельність військових спостерігачів - 5 осіб
• чисельність військових поліцейських - 3 особи

Основними завданнями місії верифікації ОБСЄ в Косово було:

• перевірка відповідності всіх сторін в Косово Резолюції 1199 Ради Безпеки ООН та доповідь щодо стану Резолюції Постійному представництву ОБСЄ та інших організацій Постійній Раді ОБСЄ;
• відкрити представництва місії в регіонах Косово, для виконання своїх обов'язків;
• встановлення зв'язку із владою Югославії, Сербії та у разі необхідності з іншими органами влади, політичними партіями;
• налагодження контактів з організаціями в Косово, акредитованими міжнародними і неурядовими організаціями для сприяння виконанню своїх обов'язків;
• здійснювати нагляд над проведенням виборів в Косово для забезпечення їх гласності та справедливості згідно з узгодженими правилами та процедурою проведення виборів;
• доповісти та надати рекомендації до Постійної Ради ОБСЄ, Ради Безпеки ООН та інших організацій на місцях, що підпадають під юрисдикцію Резолюції 1199 Ради Безпеки ООН.

Місія ООН в Анголі (січень 1996 р. - лютий 1999 р.)

Підстави: Резолюція Ради безпеки ООН від 08.02.95 976 Постанова ВР України від 16.01.96 № 96-ВР.

• 901 окрема понтонно-мостова рота (опмр)
• штабні офіцери
• військові спостерігачі
• військові поліцейські

Основним завданням підрозділу було відновлення інженерної інфраструктури в зонах відповідальності (відновлення шляхів, наведення мостів та понтонно-мостових переправ через річки).

У 1999 році Рада Безпеки ООН одностайно проголосувала за виведення решти "блакитних шоломів" у кількості тисячі чоловік з Анголи. 40 років громадянської війни не втомили тутешніх непримиренних лідерів. Останніми на початку березня ц.р. покинули ангольську землю індійські миротворці, які й спустили прапор ООН у столиці Луанді.

226 військовослужбовців брали участь у Місії ООН в Анголі.

Місія ООН у Гватемалі (МІНУГУА) січень-травень 1997 р.

• військові спостерігачі 8 осіб

Основними завданнями військових спостерігачів у Гватемалі було здійснення контролю за виконанням положень Угоди про припинення вогню, підписане урядом цієї країни та рухом "Національна революційна єдність Гватемали" (НРЄТ) 4 грудня 1996 року, включаючи офіційне припинення військових дій, роз'єднання сил і демобілізацію комбатантів НРЄТ у пунктах збору, які були спеціально підготовлені для цих цілей.

Місія ООН у Таджикистані грудень 1994 р. - березень 2000 р.

• військові спостерігачі 3 особи.

Основними завданнями військових спостерігачів було:

• надання допомоги Об'єднаній комісії, до якої входять представники Уряду Таджикистану та таджикської опозиції, допомоги щодо спостереження за виконанням Угоди про тимчасове припинення вогню та інших ворожих дій на таджиксько-афганському кордоні та в країні, під час переговорів;
• розслідування повідомлень про порушення угоди про припинення вогню та інформування про це ООН і Об'єднаної комісії;
• підтримання контактів зі сторонами, які задіяні в конфлікті, а також зв'язків ОБСЄ, Колективними миротворчими силами СНД у Таджикистані та прикордонними військами;
• підтримання зусиль Спеціального представника Генерального Секретаря, надання послуг щодо забезпечення політичної взаємодії та координації, які можуть сприяти оперативному наданню гуманітарної допомоги міжнародним співтовариством;
• здійснення спостереження за бійцями Об'єднаної таджикської опозиції (ОТО), за їх роззброєнням та демобілізацією;
• надання допомоги в реінтеграції комбатантів в державні силові структури, або їх демобілізації.

За час існування Місії 17 офіцерів Збройних Сил України були направлені для виконання завдань у Таджикистані.

Міжнародні сили з підтримки миру в Косово, СРЮ (КФОР).

Вересень 1999 – липень 2000

37 окрема спеціальна рота - 108 осіб

Основними завданнями підрозділу було:

• патрулювання зони відповідальності;
• чергування на блокпосту;
• супроводження конвоїв та супроводження сербського населення через “албанську” територію.

Вересень 1999 – березень 2001

14 окремий вертолітний загін - 66 осіб

Основними завданнями загону було:

• перевезення миротворчого персоналу та високоповажних осіб;
• перевезення вантажів;
• евакуація поранених;
• супроводження переміщення військ.

Грудень 2002 – липень 2003

92 окрема аеромобільна рота - 119 осіб

11 окремий інженерний взвод  - 30 осіб

Основними завданнями 92 оаемр та 11 оів було:

• супроводження колон;
• патрулювання та підтримання порядку у зоні відповідальності;
• інженерна розвідка місцевості;
• забезпечення мобільності та безпеки (БЕЛУКРОКОС);
• пошук та знешкодження вибухонебезпечних пристроїв на шляхах проходження колон, маркування мінних полів;
• будівельні роботи та надання гуманітарної допомоги.

Спеціальна Місія ООН в Афганістані
квітень 2000 року - травень 2001 року

Військовий спостерігач – 1 особа

Основними завданнями Місії були:

• створення умов для підготовки переговорного процесу;
• підготовка Угоди про припинення вогню.

Місія ООН на півострові Превлака, Хорватія
січень 1996 р. - грудень 2002 р.

Військові спостерігачі - 2 особи.

Основними завданнями Місії були:

• спостерігати за активністю ВМФ СРЮ у Которській затоці;
• спостерігати за відсутністю військ та важкого озброєння хорватської та югославської армій у демілітаризованій зоні;
• спостерігати за активністю поліції у зоні відповідальності.

Гуманітарна місія в Державі Кувейт,
квітень-серпень 2003”

Підстави:

Указ Президента України від 18.03.2003 №227/2003,  Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2003 № 357, Постанова Верховної Ради України від 20.03.2003 № 633-IV

19 окремий батальйон РХБ захисту - 448 осіб

Місце дислокації 19 обРХБз було - Північно-Східна частина в/б Аріфжан (Нос Кемден).

Основними завданнями батальйону було:

• реагування на кризові ситуації;
• забезпечення безпеки в регіоні;
• надання допомоги в захисті цивільного населення країни від наслідків можливого застосування ЗМУ;
• надання допомоги в ефективній ліквідації можливих наслідків ЗМУ на території Держави Кувейт;
• радіаційна, хімічна та біологічна розвідка місцевості.

Місія ООН у Лівані.

Підстави:

Указ Президента України від 20.06.2000 № 806/2000 Закон України від 22.06.2000 № 1832 Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2000 № 1596

З  22 липня 2000 року 3 окремий інженерний батальйон Збройних Сил України виконує завдання у складі Місії ООН у Лівані. Чисельність батальйону складає 190 осіб:

• Офіцерів - 51
• Прапорщиків - 18
• Солдат і сержантів - 121
• Собаки - 2

Озброєння та військова техніка:

• БТР-70 - 5

Автомобілі

• Легкові - 5
• Вантажні - 22
• Спеціальні - 32
• Причепи - 25

Місце дислокації 3 оіб н.п. Аль-Аззіях.

Основні завдання батальйону:

• розмінування мінних полів та автомобільних шляхів;
• налагодження доріг та колонних шляхів;
• налагодження фортифікаційних систем підрозділів Місії;
• будівництво нових опорних пунктів підрозділів Місії.

Військовослужбовців штабу Місії - 8 осіб. 

Історична довідка

Місія ООН у Лівані розгорнута в березні 1978 року з метою виводу ізраїльських військ з півдня Лівану, відновлення миру та безпеки в регіоні. Після повного виводу ізраїльської армії з Лівану Секретаріатом ООН було прийнято рішення щодо збільшення загальної чисельності особового складу Місії з 4476 до 7500 військовослужбовців, які будуть розміщені вздовж міжнародного кордону між Ізраїлем та Ліваном.

Місія контролює територію у 850 кв. км на південь від ріки Аль - Літані, де знаходиться 60 населених пунктів. На цій території збудовано 165 дзотів і КПП.

Спеціальний представник Генерального Секретаря ООН у Південному Лівані - Стефан де Містурі (Швеція). Командувач сил Місії - генерал-майор Алан Пєллєгріні (Франція). Штаб Місії дислокується в містечку Ен-Накура.

Миротворчі сили Місії виконують завдання по підтриманню миру та безпеки в регіоні на основі резолюцій 425, 426, 825 та мандату РБ ООН, що автоматично подовжується кожні півроку. До цього часу мандат поновлювався 44 рази.

Завдання Місії :

• забезпечення миру та безпеки в регіоні;
• здійснення допомоги уряду Північного Лівану в ефективному відновленні повномасштабного суверенітету країни.

Для досягнення цієї мети Місія діє відповідно до офіційної концепції оперативної діяльності, яка включає:

•  забезпечення безпеки в регіоні шляхом розгортання батальйонів Місії та вжиття ефективних заходів для попередження відновлення вогню та перетворення оперативного району на зону військової активності;
• всебічне спостереження та реєстрація військової активності;
• утримання постів спостереження, контрольних та блокпостів;
• здійснення мобільного патрульного спостереження;
• встановлення та підтримання контакту з усіма протидіючими сторонами;
• контакти з місцевим населенням та надання йому гуманітарної допомоги.

Місія ООН у Сьєрра-Леоне.

 

Підстави:

Указ Президента України від 08.12.2000 № 1319/2000; Закон України від 14.12.2000 № 2148-14; Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1924/2000.

Штабних офіцерів Місії – 3 особи.

Військових спостерігачів Місії – 3 осіб.

Історична довідка

Місія ООН у Сьєрра-Леоне розгорнута 22 жовтня 1999 року згідно з прийнятою РБ ООН резолюцією № 1270 1999 року з метою припинення конфлікту між урядом країни та представниками Об'єднаного революційного фронту. У листопаді 2000 року у м. Абуджа підписано другу мирну угоду між урядом та лідерами Об'єднаного революційного фронту (ОРФ) за посередництвом ООН і Економічного Співтовариства Західноафриканських країн. Намагаючись лишити конфлікт економічного підгрунтя, 7 липня 2000 року РБ ООН прийняла рішення про введення ембарго на продаж диамантів з територій, які контролюються бойовиками ОРФ.

Спеціальний представник Генерального секретаря ООН і голова місії - Дауді Нгелаутва Мвакаваго (Танзанія); заступник Спеціального представника - Алан Досс (Великобританія);  командувач миротворчих сил ООН та старший військовий спостерігач - генерал-майор Сайад Акрам (Пакістан).  Штаб-квартира місії розташована в м. Фрітаун.

Миротворчі сили Місії виконують завдання по підтриманню миру та безпеки в країні на основі резолюції РБ ООН № 1270 1999 року та мандату РБ ООН від 20.09.2000 № 1321.

Miсія ООН у Косово

Підстави:

Указ Президента України від 02.10.1999 № 1261; постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.1999 № 2047.

Військових спостерігачів у складі Місії ООН у Косово - 2 особи.

Головними завданнями місії є:

• організація навчання представників цивільної поліції;
• дотримання прав людини;
• підтримання законності ;
• робота засобів масової інформації;
• питання демократизації суспільства.

Спеціальний представник Генерального Секретаря ООН та глава Тимчасової адміністрації Місії ООН у Косово - Сорен Єссен Петерсен (Данія).

З метою якісного виконання положень резолюції РБ ООН № 1244 (1999), структура Місії складається з чотирьох основних компонентів:

1. Від Секретаріату ООН - цивільна адміністрація;

2. Від управління Комісаріату ООН у справах біженців - питання гуманітарної допомоги;

3. Від ОБСЄ – питання створення державних установ;

4. Від ЄС – питання реконструкції краю.

Роботу Місії планується провести у п’ять етапів:

на першому етапі планується:

• встановити контроль та створити тимчасові адміністративні структури;
• завершити розгортання Місії міжнародних цивільних поліцейських;
• розробити поетапний план економічної відбудови краю;
• одним з основних завдань на цьому етапі є надання допомоги біженцям, які повертаються до краю, та якомога скоріше завершення відновлювання житла;

на другому етапі - адміністрація Місії зосередить зусилля щодо роботи соціальних і комунальних служб та питань законності;

на третьому етапі - основні зусилля планується зосередити на підготовці та проведенні виборів;

на четвертому етапі - Місія буде допомагати обраним представникам влади та передасть їм адміністративні обов’язки;

під час заключного п’ятого етапу - Місія буде здійснювати контроль за передачею повноважень від тимчасових органів влади органам, що будуть створені в рамках політичного врегулювання.

Міжнародні сили з підтримки миру в Косово, СРЮ (КФОР).

Підстави:

Указ Президента України від 14.07.1999 № 852/99; Закон України від 16.07.1999 № 1006-14; постанова кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1856.

З 1 вересня 1999 року підрозділи ЗС України беруть участь у складі багатонаціональних сил КФОР. З 15 липня 2000 року 1 окремий спеціальний батальйон  та національний елемент забезпечення Збройних Сил України приступив до виконання  завдань. Чисельність українського миротворчого контингенту у складі сил КФОР  складає 248 військовослужбовців:

• Офіцерів - 47
• Прапорщиків - 21
• Солдат і сержантів - 180

Озброєння та військова техніка:

Бронетанкова - 27

• БТР-80 - 1
• БРДМ - 20

Автомобільна:

• Автомобілі - 47
• Автопричепи - 20

Місця дислокації підрозділів 1 осб: штаб, підрозділи тилового та технічного забезпечення у н.п. Рака; 1 мр, 2 мр, підрозділи бойового забезпечення у н.п. Брезовіца.

Основні завдання 1 осб:

• патрулювання;
• несення служби на блокпостах;
• несення служби на спостережних постах;
• супроводження конвоїв та місцевого населення;
• охорона шкіл та церков.

Національний контингент виконує завдання як частина польсько-українського батальйону у складі багатонаціональної бригади “Схід” по контролю за пересуванням та підтримці безпеки пересування населення, контролю за перевезенням зброї, вибухових речовин та наркотиків, супроводженням дітей до шкіл, проведення конвою з сербським населенням через зону проживання албанців.

Крім того, особовий склад виділяється для виконання раптово виникаючих завдань, таких як проведення непланових конвоїв, надання медичної допомоги місцевому населенню, забезпечення безпеки та розвезення гуманітарної допомоги.

Основні завдання сил КФОР визначено в Оперативному плані ВГК ОЗС НАТО в Європі №10413 “Joint Guardian”, а саме:

1. Надання гуманітарної допомоги:

• створення умов для повернення біженців та переміщених осіб;
• забезпечення надання негайної допомоги біженцям, що повертаються;
• організація постачання води та електроенергії;
• позначення районів мінних полів та місць знаходження нерозірваних вибухових пристроїв;
• відбудова аеропорту в м. Приштіна, його служб та ліній комунікацій.

2. Забезпечення взаємодії з цивільними урядовими організаціями.
3. Встановлення режиму контролю вздовж кордону Косово з Сербією, Республікою Македонією та Албанією.
4. Створення необхідних резервів.
5. Забезпечення, при необхідності, відповідного рівня гуманітарної допомоги біженцям у Республіці Македонії.
6. Створення поліцейських підрозділів.
7. Демілітаризація підрозділів Армії визволення Косово (АВК).

Міжнародний миротворчий контингент складається з багатонаціональних бригад (БНбр):

БНбр “Північ-Схід” (Франція), штаб бригади у н.п. Мітровіца. До складу бригади входять підрозділи ЗС Франції, Бельгії, Данії, Греції, Литви, Люксембургу, Румунії, Марокко та України.

Командувач: бригадний генерал Жак Лешевалієр (Франція).

БНбр “Центр” (Швеція), штаб бригади у н.п. Приштіна. До складу бригади входять підрозділи ЗС Великої Британії, Ірландії, Латвії, Словаччини, Чехії, Швеції, Фінляндії.

Командувач: полковник Ярі Калліо (Фінляндія).

БНбр “Схід” (США), штаб бригади у н.п. Урошевац. До складу бригади входять підрозділи ЗС США, Польщі, Литви, Греції та України.

Командувач: бригадний генерал Тод Кармоні (США).

БНбр “Південь – Захід” (Німеччина), штаб бригади у н.п. Призрен. До складу бригади входять підрозділи ЗС Аргентини, Азербайджану, Австрії, Болгарії, Грузії, Німеччини, Італії, Угорщини, Румунії, Словенії, Іспанії, Туреччини та Швейцарії.

Командувач: бригадний генерал Розмантц Баррет (Німеччина).

Багатонаціональний спецпідрозділ (Італія), штаб підрозділу у н.п. Приштіна. До складу підрозділу входять підрозділи ЗС Італії, Франції та Естонії.

Командувач: полковник Джузеппе Ланцелотті (Італія).

Командувачем силами КФОР 01.09.2004 призначено генерал-лейтенанта Іва Де Кермабона (Франція); 

Офіцери у штабі КФОР чисельністю - 1 особа.

Створено дві зони тилового забезпечення, які входять до складу сил КФОР, а саме:

1.Зона тилового забезпечення “Захід”, яка включає територію Албанії та забезпечує КФОР повітряним та морським портом розвантаження, лініями комунікації.

2. Зона тилового забезпечення “Південь”, яка включає територію Македонії і Греції та забезпечує КФОР повітряними та морськими портами розвантаження, лініями комунікації.

Місія ООН у Грузії

Військові спостерігачі – 5 осіб. 

Місія заснована 24 серпня 1993 року згідно з резолюцією РБ ООН № 858 (1993) для перевірки виконання Угоди про припинення вогню, підписаною урядом Грузії та абхазькими урядовцями в Грузії.

Чисельність Місії – 130 осіб. Штаб-квартира Місії розташована в м. Сухумі. Старший військовий спостерігач – генерал-майор Хусейн Ахмед Ісса Гобаши (Єгипет).

Основні завдання Місії:

• спостереження і контроль за виконанням грузинською та абхазькою сторонами Угоди про припинення вогню і роз’єднання сил;
• спостереження за діяльністю миротворчих сил СНД;
• контроль зони безпеки;
• спостереження за районами зберігання важкого озброєння.

Спеціальний представник Генерального секретаря ООН у Грузії - Хайді Тальявіні (Швейцарія).

Заступник Спеціального представника - Роза Отанбаєва (Киргизстан);

Старший військовий спостерігач – генерал-майор Казі Ашфак Ахмед (Бангладеш).

Місія ООН у Ефіопії та Еритреї

Підстави:

Указ Президента України від 08.12.2000 N 1320/2000; постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2001 № 232.

6 військових спостерігачів та 1 офіцер штабу виконують завдання у складі Місії ООН у Ефіопії та Еритреї.

Згідно з Резолюцією від 31.07.2000 № 1312 РБ ООН постановила заснувати Місію Організації Об’єднаних Націй у Ефіопії та Еритреї у складі 220 військових спостерігачів, 4200 чол. особового складу миротворчих контингентів та необхідного цивільного допоміжного персоналу

На даний час основними завданнями Місії є:

• проведення миротворчої операції в межах створеної Тимчасової зони безпеки (ТЗБ);
• спостереження в межах ТЗБ;
• спостереження в межах ТЗБ патрулюванням та встановленими контрольними постами;
• розслідування випадків порушення кордонів ТЗБ озброєними військовослужбовцями, підрозділами, розслідування випадків відкриття вогню, протиправних дій відносно до цивільного населення обома сторонами;
• інспектування місць розташування міліцейських/поліцейських підрозділів;
• забезпечення маркування кордонів ТЗБ на місцевості;
• забезпечення безпеки проведення зустрічей Військового координаційного комітету (якщо зустріч відбувається в межах ТЗБ);
• надання допомоги створеній у Женеві Прикордонної Комісії з питань врегулювання кризи щодо визначення кордонів між Еритреєю та Ефіопією;
• у взаємодії з міжнародними гуманітарними організаціями сприяти поверненню на свої місця біженців та переміщених осіб.

Спеціальний представник Генерального секретаря ООН - Легваіла Джозеф Легваіла (Ботсвана);

Командувач сил Місії – генерал-майор Рендер Сінгх (Індія);

Заступник командувача силами Місії – старший військовий спостерігач - бригадний генерал Авраам Маіна Вамбугу (Кенія).

Місія ООН у Демократичній Республіці Конго

Підстави:

Указ Президента України від 20.06.2000 № 806/2000; Закон України від 22.06.2000 № 1832-111; постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2000 № 1596.

14 військових спостерігачів та 1 офіцер штабу виконують завдання у складі Місії ООН у ДРК.

Відповідно до резолюції РБ ООН №1291(2000) у ДРК розпочато розгортання Місії ООН. Загальна чисельність військового персоналу Місії буде складати 5537 осіб, з них близько 500 військових спостерігачів. До складу Місії також буде входити цивільний персонал.

Завдання місії:

• контроль за виконанням Угоди про припинення вогню та розслідування порушень домовленостей про припинення вогню;
• встановлення та підтримання постійного зв'язку із штабами збройних сил сторін, задіяних у конфлікті;
• збір та перевірка військової інформації про сили сторін, дотримання сторонами угоди про припинення бойових дій;
• проведення роззброєння, демобілізації усіх озброєних угруповань;
• визволення військовополонених та осіб, які були затримані під час проведення військових дій;
• сприяння в наданні гуманітарної допомоги та нагляду за станом справ з питань прав людини;
• проведення розмінування місцевості.

Спеціальний представник Генерального секретаря ООН і голова місії - Вільям Лейсі Свінг (США).

Старший військовий спостерігач - бригадний генерал Жан Гуннар Ізберг (Швеція).

Командувач сил Місії - генерал-майор Самалія Ллійя (Нігерія).

Місія ОБСЄ у Грузії

Підстави:

Указ Президента України від 17.08.2000 № 992/2000.

1 військовий спостерігач виконує завдання у складі Місії ОБСЄ в Грузії.

Місію ОБСЄ в Грузії засновано в грудні 1992 року. Штаб місії знаходиться в Тбілісі. Чисельність місії -18 осіб.

Голова Місії - посол Рой Стівен Рів (Великобританія).

Завданням місії ОБСЄ у Грузії є сприяння переговорам між конфліктуючими сторонами в Грузії, які спрямовані на досягнення мирного політичного врегулювання конфлікту.

Первинні завдання Місії передбачають:

1. Надання допомоги у переговорах між ворогуючими сторонами для досягнення мирного розв’язання грузино-осетинського та грузино-абхазького конфліктів політичними засобами.

2. Сприяння справі дотримання прав людини.

3. Сприяння створенню демократичних установ у країні. Контроль та сприяння встановленню принципів свободи засобів масової інформації.

Розширені завдання місії включають всі перелічені вище, а також:

відносно грузино-осетинського конфлікту:

- сприяти створенню більш широкої політичної бази, в межах якої на основі принципів ОБСЄ можливо досягти політичного врегулювання конфлікту;

- сприяти проведенню зустрічей між усіма сторонами, причетними до конфлікту, включаючи проведення “круглих столів”, для того, щоб знаходити, визначати та усувати джерела напруги, поширювати політичну згоду на території зони конфлікту;

- надавати рекомендації щодо скорішого проведення конференції під егідою ОБСЄ та за участю ООН, метою якої є врегулювання конфлікту, включаючи визначення політичного статусу Південної Осетії;

- виконувати контролюючу роль щодо об’єднаних миротворчих сил; встановити належні форми контакту з військовими командирами цих сил, спрямовані на проведення переговорів; збирати інформацію стосовно військової обстановки; розслідувати випадки порушення існуючої угоди про припинення вогню та привертати увагу командирів до можливих політичних наслідків певних військових дій;

- брати активну участь у роботі знову скликаної Об’єднаної Комісії з контролю, для того, щоб полегшити співпрацю зацікавлених сторін;

- встановлювати контакт з представниками місцевої влади та населення.

відносно конфлікту між Грузією та Абхазією:

- забезпечувати зв’язок з представниками ООН в Абхазії;

- доповідати до штаб-квартири ОБСЄ про ситуацію в зоні конфлікту.

відносно Грузії взагалі:

- сприяти виявленню поваги до прав людини та основних свобод, допомагати створенню законних і демократичних установ та процесів, включаючи надання порад щодо створення нової конституції, впровадження законодавства щодо громадянства, створення незалежної судової системи, а також контроль за проведенням виборів;

- узгоджувати свою діяльність з Верховним Секретарем ОБСЄ з питань національних меншин, Офісом ОБСЄ з демократичних установ та Прав людини, а також співпрацювати з Радою Європи, встановлюючи контакт з іншими організаціями, які займаються цими питаннями в Грузії.

Спільні миротворчі сили в Придністровському регіоні Республіки Молдова

Підстави:

Одеські домовленості від 20.03.1998; постанова Кабінету Міністрів України від 23.10.1998 № 1685; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.03.1999 № 419-р; спільний наказ Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України від 04.08.1999 № 235/130.

Десять українських військових спостерігачів беруть участь у врегулюванні наслідків конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова.

За повідомленнями військових спостерігачів, на даний час в Спільних миротворчих силах у Придністровському регіоні Республіки Молдова нараховується: 1310 військовослужбовці, з них у складі військового контингенту:

Російської Федерації - 368 військовослужбовців;

Республіки Молдови - 315 військовослужбовців;

Придністровського регіону Республіки Молдова – 627 військовослужбовців.

Український миротворчий контингент у складі Багатонаціональних сил у Іраку

Підстави:

Закон України від 05.06.2003 № 897-IV,  Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 № 869

З 11 серпня 2003 року український миротворчий контингент (7 окрема механізована бригада Збройних Сил України, офіцери штабу багатонаціональної дивізії Центральний Південь, офіцери штабу Коаліційних об’єднаних оперативних сил у Республіці Ірак) виконує завдання у складі Коаліційних об’єднаних оперативних сил у Республіці Ірак. 7 окрема механізована бригада ЗС України входить до складу багатонаціональної дивізії (Центральний Південь) під загальним керівництвом ЗС Республіки Польща.

Партнери України по БнД (ЦП): Болгарія, Данія, Латвія, Литва, Монголія, Нідерланди,  Норвегія, Республіка Казахстан, Республіка Польща, Румунія, Сальвадор, Словаччина, США.

Загальна чисельність українського миротворчого контингенту складає 1522 особи, у тому числі у складі 7 омбр:

• Офіцерів - 312
• Прапорщиків - 107
• Солдатів і сержантів - 1133

Озброєння та військова техніка:

• Бронетанкова техніка - 120
• Автомобільна - 152
• Причепи - 45

офіцери штабу багатонаціональної дивізії Центральний Південь - 26 осіб (25 офіцерів та 1 прапорщик);

офіцери штабів БНС-І та БНК-І - 6 осіб;

101 військова прокуратура - 3 особи (офіцерів - 3).

Командир українського миротворчого контингенту (заступник командира багатонаціональної дивізії (Центральний Південь)) – генерал-майор Савченко Сергій Павлович.

Командир 7 омбр – генерал-майор Попко Сергій Миколайович.

Місця дислокації: 

• штаб 7 омбр та  73 омб  - м. Ель-Кут, 72 омб - Ес-Сувайра;
• група офіцерів штабу БнД (ЦП) - м. Ед Діванія;
• група офіцерів штабів БНС-І та БНК-І - м. Багдад.

Основні завдання 7 омбр:

• підтримання безпеки у зоні відповідальності, супроводження конвоїв, гуманітарних вантажів, несення служби на блокпостах, патрулювання тощо;
• охорона органів місцевого самоврядування, релігійних та історичних пам’яток, мостів, джерел питної води та інших важливих об’єктів;
• контроль за здачею зброї цивільним населенням та учасниками колишніх озброєних формувань;
• здійснення інженерних та інших робіт, необхідних для ліквідації наслідків конфлікту, надання допомоги у забезпеченні цивільного населення питною водою;
• виявлення небезпечних хімічних, біологічних та радіаційних речовин, ліквідація наслідків хімічного, біологічного та радіаційного зараження;
• забезпечення безпеки діяльності міжнародних гуманітарних організацій, надання допомоги у перевезенні гуманітарних вантажів;
• евакуація цивільного населення у разі виникнення небезпеки його життю;
• надання медичних послуг, насамперед, першої медичної допомоги цивільному населенню;
• виконання інших функцій із забезпечення безпеки і дотримання прав людини.

Місія ООН у Ліберії.

Підстави: Указ Президента України від 10.11.2003 року N 1279/2003
                Закон України від 09.12.2003 № 1355–IV

З 11 січня 2004 року 56 окремий вертолітний загін виконує завдання у складі Місії ООН у Ліберії. Чисельність 56 овз складає 299 осіб, у тому числі:

Офіцерів                  - 171  Прапорщиків           - 36  Солдат і сержантів - 93 

Озброєння та військова техніка: 
Вертольоти:  Мі-8МТ – 8 Мі-24 – 6

БТР-60ПБ - 1
БРДМ -2 - 3
Автомобілі - 50  Причепи - 30
Місце дислокації - аеропорт м. Монровія.

Основні завдання: 

- перевезення персоналу Місії та високоповажних осіб;
- перевезення вантажів;
- медичне транспортування;
- евакуація поранених;
- польоти спостереження;
- повітряне супроводження переміщення військ. 

Офіцери штабу Місії - 1 особа.
Військові спостерігачі - 3 особи.
Місія ООН у Ліберії розгорнута відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН від 19.09.2003 № 1509 (2003). Відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН від 17.09.04 № 1561 мандат Місії продовжено до 19.09.05.  Відповідно до мандату до складу Місії будуть входити до 15 000 військовослужбовців ООН, включаючи до 250 військових спостерігачів, 160 штабних офіцерів та до 1115 представників цивільної поліції. 

Основні завдання Місії: 

- спостереження за дотриманням сторонами конфлікту угоди про припинення вогню;
- контроль за дотриманням прав людини;
- сприяння процесу роззброєння, демобілізації, реінтеграції та репатріації усіх учасників збройних формувань;
- забезпечення безпеки ключових урядових об’єктів;
- участь у реформуванні Збройних Сил та поліції Ліберії;
- забезпечення безпеки персоналу ООН та інших міжнародних організацій, захист цивільних осіб. 

Спеціальний представник Генерального Секретаря ООН - глава Місії ООН у Ліберії - Жак Пол Клейн (США); 

Заступник спеціального представника - Сурен Серайдаріан (Сирія); 

Заступник спеціального представника - Абу Муса (Чад); 

Командувач силами Місії - генерал-майор Джозеф Овонібі (Нігерія).

Питання 2. Основи міжнародного гуманітарного права.

Основные принципы международного права зафиксированы в Уставе ООН. Широко признано, что принципы Устава ООН не могут быть отменены государствами в одностороннем порядке или по соглашению.

Принцип суверенного равенства государств

Принцип неприменения силы и угрозы силой

Принцип нерушимости государственных границ

Принцип территориальной целостности государств

Принцип мирного разрешения международных споров

Принцип невмешательства во внутренние дела

Принцип всеобщего уважения прав человека

Принцип самоопределения народов и наций

Принцип сотрудничества

Принцип добросовестного выполнения международных обязательств

Згідно з Декларацією, прийнятою 25-ю сесією Гене­ральної Асамблеї ООН (1970 р.),

міжнародне право — це сукупність юридичних принципів і норм, що регулюють відносини між державами та іншими учасниками (суб'єк­тами) міжнародного співтовариства.

Сучасними принципами міжнародної безпеки є:

• утвер­дження мирного співіснування як універсального принци­пу міждержавних відносин, забезпечення рівної безпеки для всіх держав, створення діючих гарантій безпеки у вій­ськовій, політичній, економічній і гуманітарній сферах,
• недопущеннії гонки озброєнь у космосі, припинення всіх випробувань ядерної зброї і повна її ліквідація;
• безумовна повага до суверенних прав кожного народу і прав людини; справедливе політичне врегулювання міжнародних криз і регіональних конфліктів; зміцнення довіри між держава­ми;
• вироблення ефективних методів запобігання міжна­родному тероризму;
• викорінювання геноциду, апартеїду і проповіді фашизму, заборона пропаганди війни;
• виклю­чення з міжнародної практики усіх форм дискримінації, відмова від економічних блокад і санкцій (без рекомен­дацій світового співтовариства), дотримання міжнародних договорів;
• встановлення порядку, що забезпечує рівну економічну безпеку всіх держав.

Міжнародне гуманітарне право — це сукупність між­народних конвенційних і звичайних норм, що визначають правила ведення війни, а також закони, які регулюють відносини між воюючими державами. Воно покликане за­безпечувати гуманізацію засобів і методів ведення бойо­вих дій, зобов'язує сторони гуманно і з повагою ставитися до цивільного населення та захопленого противника.

Мирне співіснування як тип відносин між державами передбачає:

• відмову від війни і застосування сили чи погро­зи силою як засобу розв'язання спірних питань і вирішення їх шляхом переговорів;
• невтручання у внутрішні справи і врахування законних інтересів одна одної;
• право народів здійснювати вільний соціально-політичний вибір;
• повагу до суверенітету держав;
• співробітництво на основі повної рівноправності і взаємної вигоди;
• сумлінне виконання міжнародних договорів і зобов'язань.

Україна як правова, цивілізована держава, поважаючи і дотримуючись принципів і норм міжнародного права, бере активну участь у міжнародному військовому співробітництві. Останніми роками військовослужбовці Збройних Сил та інших військових формувань України брали участь у багатох миротворчих місіях ООН (див.перше питання заняття).

Рішення про використання українських збройних формувань у складі миротворчих сил ООН ухвалює Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил після того, як Верховна Рада дає на це згоду.